Інтимне життя підлітків із РАС: на основі реальних подій

Тема інтимного життя найчастіше стосується усіх підлітків незалежно від країни проживання, кольору шкіри, наявності фізичних чи психологічних особливостей розвитку або будь-яких інших відмінностей. Тема про інтимне життя підлітків із розладами аутистичного спектра (РАС) або іншими особливостями розвитку є гарантованим стресом для їхніх батьків та найближчого оточення.

Усі мають право на інтимність!

Саме така позиція багатьох західних (а також вітчизняних) спеціалістів, які працюють із цією темою. На жаль, історично склалося так, що інтимні бажання осіб із інвалідністю в Україні (як і в інших країнах пострадянського табору) табуйовані. А отже, мало описані, і як наслідок – часто обговорюються із потупленим у підлогу поглядом із соромом та незручністю. Як наслідок – методи, які використовуються, щоб «справитись із ситуацією», далекі від сучасних або гуманних. Часто це сильні седативні препарати, покарання, присоромлення тощо.

Сьогодні деякі протоколи чи дії, які вже існують в інших країнах (наприклад, сурогатні партнери і тренери, асистенти із самозадоволення, навчальні відео та ін.) в Україні вважались би незаконними. Проте першим етапом для оточення є розуміння того, що люди із фізичними чи психічними особливостями мають право на інтимне життя. Особи, які мали можливість розповісти про своє життя до і після появи в ній інтимності, однозначно говорили про те, що вони стали набагато щасливішими. Ми повинні розуміти, що говорячи про статеве життя осіб із особливостями фізичного чи психічного в розвитку, частіше йтиметься про самозадоволення, або петінг, аніж про партнерський статевий акт. Хоча партнерські стосунки осіб із різними особливостями розвитку вже є радше звичною справою, аніж чимось абсолютно новим.

Батьки чи опікуни – це люди, які вирішують, як виглядатиме інтимне життя їхніх підопічних. На це впливають різні чинники: особистий погляд на інтимне життя, релігійна приналежність, сім’я та найближче оточення тощо.

Приймаючи рішення “бути чи ні”, пам’ятайте, що ви вирішуєте питання якості життя того, за кого ви відповідаєте!

Також слід пам’ятати, що заборона найчастіше призводить до конфлікту і загострення, часто із проявами агресивної та аутоагресивної поведінки.

Якщо ваше рішення позитивне, варто пам’ятати про деякі важливі моменти
Питання безпеки

Воно має стояти на першому місці. Ми повинні навчити підлітків розповідати в доступний для них спосіб, чи торкалися їх інші люди, чи вчиняли інші дії. На жаль, у сфері опіки людей з інвалідністю часто фіксуються випадки сексуального зловживання, тому таке навчання має розпочатися ще у ранньому віці. На рівні установ можуть бути запроваджені певні інформаційні та процедурні кроки, що виключають можливість зловживань або невідповідного ставлення (наприклад, у багатьох західних школах і садочках тільки двоє осіб супроводжують учня в туалет чи ванну кімнату). Багато хто заперечить наявність таких ситуацій в Україні, проте, на жаль, помилятиметься… Важливо пам’ятати! Через особливості дітей з РАС їхнього тіла, а зокрема інтимних зон, часто торкаються різні люди під час миття, одягання, туалету. Тут важливо пам’ятати про гідне і відповідне ставлення.

Питання гігієни

Миття рук, тіла, і в даному контексті геніталій, дасть змогу уникнути багатьох неприємних медичних наслідків, а також і побутових. Прості навички гігієни варто прививати з самого малечку і тоді у віці, коли всі вторинні статеві ознаки повністю сформовані, і поведінкові взірці закріплені, буде набагато менше незручних моментів. Дуже часто трапляються ситуації, коли ми легковажимо привчанням дітей до самостійного відвідування туалету, маючи «більш пріоритетні» завдання, дозволяючи дітям робити це в їхній, особливий спосіб, або виконуючи всі супутні дії (витирання, прання тощо) замість них. І в результаті хтось у 15 років ходить в туалет тільки вдома і тільки на горщик, хтось у 8 років ходить у підгузки, а хтось у 25 не знає, що робити після еякуляції.

Питання «власне процесу»

Не важливо, йдеться про партнерський статевий акт чи про самостимуляцію. Тут настільки багато нюансів, “за” і “проти”, що кожне слово можна піддавати критиці або ж навпаки – приймати як належне. Візьмемо до уваги фактор вибору відповідальних осіб: бути чи не бути інтимності в житті моєї дитини чи мого підопічного. При негативній відповіді сили ідуть на те, щоб зупинити, переключити або приглушити бажання. В іншому випадку – на пошук відповідей на запитання: Де? З ким? Коли? Як часто? Які наслідки?

Далі говоримо про місце, а радше, навчання приватності. Часто нерозуміння соціального контексту ситуації спричиняє те, що діти/підлітки ініціюють різні дії інтимного характеру не там, де варто (наприклад, кафе, транспорт, школа тощо) або не з тим, з ким треба (наприклад, учитель, родич, незнайомий на вулиці). Важливо словами і діями вказувати на те, що тут цього робити не можна, проте є інше, приватне, місце. Час засвоєння такого принципу дуже індивідуальний, проте, як свідчить практика, має дуже багато користі і позбавляє стресів. Інше питання, чи вміють наші діти завершити процес логічно?

Незадоволене бажання може призвести до проблемної поведінки, емоційного пригнічення чи інших наслідків.

І, власне, тут є спектр дій та підходів, які можуть бути суперечливими з погляду вітчизняного законодавства або просто готовності суспільства. Нижче наведу посилання на лекцію американського сексолога-сурогатного партнера/тренера (використаємо таке формулювання) (1), а також демонстрацію роботи однієї громадської організації зі Сходу (2), метою яких є допомагати особам з інвалідністю жити повноцінним інтимним життям. Теми відверті, проте просякнуті глибокою повагою і розумінням важливості цієї сфери для якісного та повноцінного життя.

Виділимо важливі моменти про інтимне життя підлітків із РАС:
  • Зрозуміти, чи є у вашої дитини інтерес до дій інтимного/сексуального характеру.
  • Визначитись, чи готові ви допомагати своїй дитині задовольнити інтимні бажання.
  • Визначитись, який спосіб інтимного життя вашої дитини буде для вас прийнятним.
  • Самостійно/зі спеціалістами шукати відповідні способи вирішення інтимних питань через навчання, пошук сурогатного партнера або партнера «по життю».
  • Бути готовим запобігати ризикам та брати на себе відповідальність.
Підміна понять

Ідеться про ті ситуації, де діти імітують або чинять дії, схожі на самостимуляцію, маючи на меті отримати соціальну увагу, або ж навпаки, уникнення якихось інших дій. Такі ситуації є дуже частими. Чому так? Один з частих механізмів є досить простий: 1) дитина випадково або без інтимного характеру доторкнулась, потерла чи ін. інтимну зону; 2) оточуючі зреагували бурхливо, читаючи лекцію про те, що так не можна, переключили на щось інше, улюблене (смачне чи цікаве). Через декілька подібних повторень діти дуже легко навчаються принципу: одна дія приносить багато користі. Часто цю підміну понять забезпечують оточуючі. Плутанина виникає тоді, коли з’являється справжній інтимний інтерес, але ще й досі працює механізм отримання уваги через аналогічні дії. Тут потрібен скрупульозний аналіз дій із гіпотезами і складання плану втручання. Проте знання про таку модель утворення поведінки може комусь стати в пригоді і попередить про імовірні наслідки наших реакцій.

На завершення хочеться сказати, що розуміння важливості сфери інтимного життя підлітків із РАС, так само як і інших осіб із інвалідністю, може покращити якість їхнього життя, відповідно – їх оточення.

Перші кроки у цій сфері прості: шукати, бути носієм та адептом об’єктивної, підтвердженої інформації практик. Своїм прикладом слід показувати ставлення до цієї теми та наявні результати. Ініціювати публічні обговорення для актуалізації потреб громад у цій сфері. Не все просто і швидко, проте мислимо – глобально, а діємо – локально!

Рекомендовані джерела:
  1. https://www.youtube.com/watch?v=gds2RvmCBKE&fbclid=IwAR2R2MUBhR9fewja3zw_tIH8pgISIpx93Z7SIkPSZmUgLbgwaSWG_mlWgMk
  2. https://www.youtube.com/watch?v=Raz-5vDpHoA&fbclid=IwAR1-V_lQ43PlfH27YhUZna5cVP9NdTsvXL_JYQTjz6xpgHeuEEVeDVJGiSU
  3. https://autismawarenesscentre.com/teach-sexuality-person-asd/

Більше інформації читайте в рубриці “Підліток_РАС” за посиланням https://www.dyvogra.com/uk/teenager-with-ras/

Євгеній Суковський,

психолог, магістр корекційної освіти та психології

Перейти до вмісту