Архивы Июнь 2022

Про АДК

Загалом все це називається альтернативною і додатковою комунікацією (АДК). Способом зрозуміти одне одного, якщо неможливо прочитати текст або розпізнати слова.

Норвезький дослідник Стівен фон Течнер обґрунтовує поняття тотальної комунікації, зазначаючи, що будь-який спосіб комунікації може бути використаним для вираження потреб та контактування з оточенням, залежно від функціональних можливостей користувача АДК.

Засіб АДК вважають додатковим, коли він використовується для підтримки наявного мовлення, і альтернативним, коли його застосовують для заміщення втраченого або нефункціонального мовлення. Один і той же засіб АДК може бути і альтернативним, і додатковим. АДК може використовуватися тимчасово, наприклад у післяопераційний період у реанімаційному відділенні, або постійно, протягом усього життя.

Автор наводить класифікацію користувачів АДК за Schwartz and Baer. Користувачів АДК можна поділити на 4 умовні типи за залученням у реабілітаційні втручання: прямі, непрямі, безпосередня спільнота і розширена спільнота (direct, indirect, immediate community, and extended community). Прямими користувачами є отримувачі послуг з реабілітації мовлення, люди з мовленнєвими порушеннями. Відповідно непрямими є особи, на яких зміни комунікації прямих користувачів мають значний вплив, наприклад, родичі або близькі друзі. Користувачі безпосередньої спільноти прямо взаємодіють із прямими користувачами, але не зазнають значного впливу через зміни їхнього стану. Наприклад, педагоги, релігійна спільнота прямого користувача тощо. Представники розширеної спільноти не мають регулярних контактів з прямими користувачами, наприклад, випадкові перехожі або працівники сфери обслуговування, які можуть розпочати спілкування з прямими користувачами послуг.

Поширеність мовленнєвих порушень

У світі одна людина зі ста має аутизм, згідно зі статистикою Autism Europe-міжнародної асоціації, основною метою якої є просування прав людей з аутизмом та допомога їм у покращенні якості їх життя.

Дані Національного інституту зниження слуху та інших комунікаційних розладів США свідчать, що діти з аутизмом зустрічаються один із дванадцяти осіб.      

В Україні на початок 2016 року у звичайні школи було залучено близько 4-х тисяч особливих учнів, відкрито 516 інклюзивно-ресурсних центрів. 2018-2019 рр. кількість дітей з особливими освітніми потребами сягала майже 12 тисяч. Загалом в Україні на період 2019 року таких дітей налічувалося близько 47 тисяч.

Діти потребують візуальної підтримки: картки, що пояснюють значення слів, ілюстровані ігри, зрозумілі книжки, де слова супроводжуються малюнками-піктограмами. Разом з тим, для ефективної комунікації, потрібні різні засоби та пристрої: символічні зображення, побутові жести, додатки для комунікації, синтезатори мовлення та айтрекери тощо.

Важливо дослідити ефективність використання різних засобів АДК, низькотехнологічних (картки) і високотехнологічних (комп’ютерні програми або мобільні додатки). Досліджуючи вплив засобів АДК, важливо брати до уваги їхню доступність, зрозумілість, зручність використання, моторні обмеження людини з мовленнєвими порушеннями тощо. Подальші експериментальні дослідження могли б розкрити потенціал використання візуальних матеріалів АДК у лікуванні та реабілітації людей з афазіями. Такі наукові пошуки є важливими для планування у сфері охорони здоров’я, адвокації прав людей з порушеннями мовлення, профілактики інвалідизації, вивчення якості життя після уражень мовлення в довготерміновій перспективі, досліджень групової динаміки в процесі використання АДК тощо.

Опитування: близько 70% батьків висловили незадоволення рівнем доступу до професійних послуг для людей з аутизмом. Дещо незадоволеними були трохи більше 28% і лише 2,5% задоволені. Про це свідчать дані опитування «Батьки і фахівці про стан аутизму в Україні-2021» проведені Міжнародною громадською організацією Дитина з майбутнім.

Варто зазначити, що на відміну від батьків, кількість невдоволених поінформованістю темою аутизму фахівців суттєво відрізняється, їх близько 29%. Тих кому трохи не подобається стан справ у сфері аутизму більше 51%, а тих, кого все влаштовує – 20%.

Дослідження також показало, що в Україні існує достатньо великий відсоток батьків стурбованих рівнем дошкільної підтримки, навчання дітей з аутизмом у молодших, середніх та старших класах і вищих навчальних закладах. Інша картина спостерігається у фаховому середовищі, там кількість невдоволених суттєво різниться від оцінки батьків.

В опитуванні також звертається увага на вік людей з аутизмом, регіон їх проживання, дозвілля, зайнятість, а також вплив пандемії коронавірусу на фізичний і психологічний стан родин, в якій живуть люди з аутизмом. Було визначено головні проблеми у сфері аутизму і зроблено порівняльний аналіз опитування 2020 і 2021 років.

Згідно з оприлюдненою інформацією, спільної думки батьків і фахівців, стан справ з аутизмом в Україні у 2021 році, як вважають понад 27% – дещо покращився, близько 36% – дещо погіршився, а 37% респондентів вважають, що стан залишився незмінним.

Опитування «Батьки і фахівці про стан аутизму в Україні-2021» проводилося  10-31 грудня 2021р. на всій території України. Участь в онлайн-опитуванні взяло понад 300 респондентів, з яких 43% визначили себе фахівцями з питань аутизму, 57% – батьками та близькими родичами дітей з аутизмом.

Організатори дослідження МГО «Дитина з  майбутнім» вважають, що опитування не є репрезентативним. Водночас об’єктивно відображає громадську думку і є важливим соціальним маркером і ефективним інструментом оцінки стану аутизму в Україні.

Ознайомитися з опитуванням детальніше                    

18 червня об 11.00

вебінар

У рамках співпраці зі спільнотою «Вечорниці у Синиці» та громадським об`єднанням «Спільнота АДК в Україні»

Тема: Альтернативна і додаткова комунікація. Асистивна технологія для взаємодії з учнями в інклюзивній та спеціальній освіті.

Напрямки: Дефектологія, логопедія, терапія мовлення, інклюзія.

Завдання: Розкриття поняття альтернативної та додаткової комунікації. Використання досвіду спілкування за допомогою піктограм у міжнародній та українській практиках. Застосування сучасних цифрових додатків.

Приємним бонусом наприкінці вебінару буде створення власної піктограми для ваших вихованців.

Тривалість вебінару: 3 години, 50 хв + до 10 хв на запитання для кожного.

Важливо! Учасники вебінару отримають електронний сертифікат підвищення кваліфікації на 10 академічних годин (0,3 ЄКТС)

Спікери:

Оксана Валеріївна Кривоногова: кандидатка психологічних наук, доцентка, керівниця Одеського обласного методичного центру раннього втручання, голова ГО “Здорове суспільство”, національна тренерка з раннього втручання.

Маргарита Чайка: психолог, логопед, старший викладач Кафедри інклюзивної та спеціальної освіти Інституту людини КУБГ імені Бориса Грінченка; аспірантка Кафедри психокорекційної педагогіки та реабілітології Факультету спеціальної та інклюзивної освіти НПУ імені М.П. Драгоманова; методист видавництва літератури для розвитку мовлення «ДивоГра».

Ганна Усатенко: психолог, психотерапевт; аспірантка інституту соціальної та політичної психології ; авторка онлайн-курсів та програм з психічного здоров’я, засновниця ГО «Моя родина» та соціального підприємства «ДивоГра».

Хронологія:

Частина 1. Оксана Кривоногова.

Що таке АДК. З чого почати на практиці?

1.1 Поняття тотальної комунікації, альтернативної і додаткової комунікаці

1.2 З Комунікація в ранньому віці, дитячо-батьківські відносини

1.3 Введення АДК в ранньому втручанні: рутинноорієнтований та сімейноцентрований підходи

1.4 Створення мотивуючої ситуації при введенні АДК

Частина 2. Маргарита Чайка.

АДК для дошкільнят та школярів молодших класів

2.1 Експрес діагностика потреби дитини в АДК

2.2 Особливості застосування символьних зображень та піктограм

2.3 Практика використання засобів АДК у закладах освіти

2.4  Як підібрати засіб АДК відповідно до особливих освітніх потреб дитини

Частина 3. Усатенко Ганна.

Соціалізація за допомогою АДК

3.1 АДК для підлітків, молоді та дорослих: жести, жестова мова, піктограми, додатки для спілкування

3.2 Різниця у використанні піктограм після втрати мовлення та для людей, у яких мовлення несформоване

3.3 АДК в громадських місцях та вдома. Як давати рекомендації батькам

3.4 Український безкоштовний додаток та сайт Digital Inclusion – інструмент для занять логопеда

3.5 Практика використання: створимо власну піктограму для комунікації з учнями

Для учасників вебінару рекомендуємо також колекцію безкоштовних українських піктограм http://www.dyvogra.com/uk/download-for-free1/

«Спільнота АДК в Україні» https://aac.org.ua/about-aac-ukraine/. На сайті проєкту ви знайдете безкоштовні постери до часів війни.

Завантажуйте безкоштовний додаток  Digital Inclusion або реєструйтесь у веб версії, зробимо практичне заняття за ним https://dimobi.org.ua/ua

Приєднутесь до спільноти АДК та обмінюйтесь найкращими практиками у Facebook https://www.facebook.com/groups/AAC.UA/ в Instagram https://instagram.com/aac.ua

АДК в Україні  – це спільнота фахівців і людей чиї родичі потребують допомоги у мовленні та комунікації.

Доступне спілкування для кожного є місією нашого проекту. А цілі, якими  керуємося вписані у Глобальному договорі ООН. Впевнені, що доступ до інформації та ефективна взаємодія стануть одними з рушійних сил у питаннях нерівності у суспільстві, якісної освіти та економічного добробуту.

На сайті  https://aac.org.ua/about-aac-ukraine/ ми збираємо для вас:

*відгуки про різні засоби АДК (жести, піктограми, додатки);

*кращі методики та практики використання АДК вдома і на заняттях;

* поради, як покращити мовлення у дітей та дорослих.

АДК в Україні- це спільний міжнародний проект громадських організацій. Він спрямований на створення системи альтернативної і додаткової комунікації українською мовою. Поширення асистивних технологій для спілкування, взаємообмін  знаннями з міжнародними лідерами у цій сфері та поширення у світі наукових розробок і практичного досвіду України. 

Детальнішу інформацію про проєкт та спільноту можна дізнатися на нашому сайті https://aac.org.ua/about-aac-ukraine/

або на сторінках соціальних мереж https://instagram.com/aac.ua