Навіщо вчити емоції з дітьми? Можливо, цифри та букви важливіші?

З досвіду. У дітей на тренінгах спілкування багато запитань: як сказати, що тобі хтось подобається? Як відмовити в чомусь другу і не посваритися? Як дати знати, що у тебе поганий настрій і ти хочеш побути наодинці? Емоції — це як погода, яка супроводжує кожен день нашого життя. Сьогодні й завтра в одній і тій самій ситуації ти можеш вчинити по-різному. Залежно від того, яка погода в тебе на душі. У нашій культурі, на жаль, не дуже прийнято говорити про свої почуття. Мовляв, це «слабинка». «Справжні» жінки, чоловіки, круті, начальники, лідери… (доповніть самі) не повинні проявляти почуття! Моя колега з Угорщини помітила, що найпоширеніша емоція людей на пострадянському просторі — це… «нормально»! Як справи? — Нормально. Як ти? — Нормально. А що за цим «нормально»? Можливо, навіть сама людина, яка говорить це, не знає…

Дітям важливо розуміти свій настрій і переживання інших людей, щоб усвідомлювати, чому люди поруч із ними поводяться так чи інакше? Хто і як реагує на їхні вчинки? Часто емоції так охоплюють дитину, що вона не може думати ні про що інше. Знаючи свої почуття, ми можемо назвати їх, пояснити собі та іншим, що з нами відбувається і з часом вчимося керувати ними.

Набір «Емоції. Почуття»

Для вивчення емоцій ми розробили набір фотокарток «Емоції. Почуття». До нього увійшли 20 різних фотографій дітей з різними переживаннями і підписи до них. С таким набором можна грати: розглядати емоції, питати один одного, коли ти відчуваєш себе так? Що відбувається з тобою, коли ти злишся, як цей хлопчик на картинці? А коли ти виглядаєш засмученим, як ця дівчинка? Що трапилося?

Можна групою складати історії: про дітей, і про те, що вони переживають. Головні герої — це діти на картках. Кожен оповідач придумує свою частину історії по колу.

Для дітей з особливими освітніми потребами зрозуміти емоції іншого і позначити свої — це двері в інший світ, де можна спілкуватися і дружити. Друзі розуміють, можна бути собою і нікого не образити при цьому.

Правда в тому, що в житті не стільки знання, скільки вміння спілкуватися допомагає дітям зрозуміти себе і відчувати себе успішними.

Ганна Усатенко