Часто у батьків та педагогів виникають запитання щодо навчання за посібниками “Перспектива 21-3”. Ми вибрали найпоширеніші та поспілкувалися з авторами робочих зошитів з практичної математики. Відповідали нам:

фото Ліщук Наталія Іванівна
Ліщук Наталія Іванівна
фото Іванченко Світлана Василівна
Іванченко Світлана Василівна
фото Гаценко Світлана Петрівна
Гаценко Світлана Петрівна

Який досвід стоїть за посібниками, скільки років проєкту, в чому його особливість, мета?

Шкільний етап проєкту «Перспектива 21.3» розпочався у 2010 році.  Його мета – дати дітям із синдромом  Дауна можливість навчатися в школі. Особливість полягає в тому, щоб діти почувалися успішними і навчалися з радістю. Цього прагнула вся команда «Радість» у співпраці з батьками. Отож, в основі наших посібників – ті принципи, методи, методики навчання, які є ефективними в роботі з дітьми із синдромом Дауна та дітьми з інтелектуальними порушеннями.


У чому унікальність посібників “Перспектива 21.3”?

Унікальність посібників «Перспектива 21.3»  в тому, що вони вийшли зі школи, тобто розроблені на основі практичного досвіду відповідно до реальних можливостей дітей із синдромом Дауна із застосуванням інноваційних зарубіжних методик «Нумікон» і «ТАН-Содерберг».  Матеріал розміщений системно, поступово ускладнюється, спираючись на вже вивчений, достатньо візуалізовані математичні поняття. І, звісно, практичність процесу і змісту. З одного боку, посібники спонукають навчатися практично – у процесі маніпулювання предметами, формами, банкнотами тощо, а з іншого – матеріал, який уміщений в посібниках, потрібний для застосування в побуті. А саме: вміння користуватися грошима, орієнтуватися в часі, робити покупки тощо. Отже, унікальність посібників у тому, що вони орієнтовані на формування життєво-необхідних математичних уявлень, понять, практичних умінь і навичок.


У який спосіб ви апробовували посібники?

Насамперед варто зазначити, що в посібниках систематизовані та вміщені завдання, які виконували учні класів «Радість». На уроках математики ми спостерігали, як діти виконують завдання, які труднощі в них виникають та якої міри допомоги вони потребують. Усе це ми врахували під час створення посібників. До того ж, у 2019-2020 навчальному році за нашим посібником працювали учні перших класів школи-інтернату № 26 м. Києва.


Чому вони підходять для дітей з інтелектуальними порушеннями та синдромом Дауна?

По-перше, посібники розроблені відповідно до можливостей дітей із синдромом Дауна та дітей з інтелектуальними порушеннями, з урахуванням їхніх сильних і слабких сторін. Ми постаралися в посібниках розмістити найефективніші завдання, з якими учні можуть успішно впоратися і робота над якими сприятиме інтелектуальному розвитку дітей. 

По-друге, з досвіду ми знаємо, що дітям з інтелектуальними порушеннями і дітям із синдромом Дауна складно переносити математичні знання в нові або змінені умови. Їх спеціально потрібно вчити застосовувати набуті математичні знання та навички в повсякденному житті. Саме такі завдання й представлені у посібниках (робота з грошима, з годинником тощо). 

C:\Users\Богдана\Desktop\Снимок5.JPG

Отже, наші посібники роблять математичні поняття і числа реальними, доступними і практичними, тобто вони вивчаються в безпосередньому взаємозв’язку з реальним життям. 

До того ж, у наших зошитах прослідковується системність, послідовність викладення матеріалу, вдала його візуалізація та доступність для розуміння й сприймання його учнями із синдромом Дауна і дітей з інтелектуальними порушеннями. Теоретичний матеріал підкріплюється практичними вправами з картками і грошовими одиницями, ТАН-вправами й письмовими завданнями.


Розкажіть про успіхи вихованців.

На кінець навчання (перший наш експериментальний клас – вже випускний на даний момент) наші учні навчилися орієнтуватися в цифрах і числах, читати їх, орієнтуватися в складі числа, обчислювати прості арифметичні приклади й задачі життєвого змісту. Учні добре орієнтуються в просторі та часі, грошових одиницях (монетах і банкнотах) тощо. Вміють застосовувати отримані знання під час приготування їжі, здійснення покупок у магазині, на пошті, у перукарні, в кінотеатрі, у кафе і ресторані, у міському транспорті, під час подорожей потягом, автобусом тощо.


Як відмічати успіхи учнів, що оцінювати як прогрес? Якщо зрушення незначні, чи можна вважати, що посібник ефективний?

Протягом кожного навчального року ми спостерігали за досягненнями учнів, заповнювали індивідуальні карти спостережень, що складалися на основі програми. Відповідно до з цих спостережень можна було дійти певних висновків щодо динаміки успіхів учня у засвоєнні навчального матеріалу. Зазначимо, що у кожної дитини свій час для «осяяння» та зрушень, головне, створити сприятливі умови позитивного й «безпомилкового» навчання. При цьому кожна дитина потребує певної допомоги і мотивації з боку дорослого.

Звісно, може статися так, що на певному етапі навчання для деяких учнів знадобиться більше часу для засвоєння певного навчального матеріалу. Головне, потрібно усвідомлювати, що системна, цілеспрямована робота обов’язково приведе до позитивного результату, хоча, можливо, і не так швидко, як нам іноді хочеться.


Які критерії оцінювання застосовуються для визначення ефективності роботи з посібником для дитини з порушеннями інтелектуального розвитку?

Для того, щоб робота з посібником була ефективною, дитина повинна вміти: 

  • орієнтуватися на сторінці зошита;
  • розуміти інструкції; 
  • володіти навичками виконання інструкцій (зафарбуй, з’єднай, обведи, напиши, накресли тощо); 
  • усвідомлювати виконуване завдання.

Якщо учень не володіє хоча б однією із цих навичок, йому буде дуже складно впоратися із запропонованим завданням. Звісно, складатиметься враження, що робочий зошит не є ефективним. Тому ми передбачили різні види допомоги, які в процесі систематичної роботи сприятимуть формуванню необхідних навичок. 

Так, кожен розділ посібника позначений певним кольором, кожна нова тема розпочинається з нової сторінки, словесні інструкції підкріплюються піктограмами, є зразки виконання завдання, завдання за аналогією, можливість співвідносити однакове тощо. Ці та інші види допомоги створюють додаткові можливості та підвищують ефективність роботи дитини з інтелектуальними порушеннями під час використання робочого зошита. Поступово діти потребуватимуть меншої міри допомоги і зможуть працювати самостійно.  Ось саме самостійність або невелика міра допомоги та осмислене виконання завдання є високим показником ефективності роботи з посібником.


Які методики використані у посібниках?

У посібниках використані методики, що насамперед зорієнтовані на пошук та активізацію компенсаторних зон розвитку дітей із синдромом Дауна, дітей з інтелектуальними порушеннями, а саме: методика «Піктограми», адаптована голландська методика «ТАН-Содерберг» (метод глобального читання) і британська методика «Нумікон». 


Який обсяг сторінок приділено кожній із методик, які використовуються у посібнику?

Кожна методика має своє призначення та мету і застосовується залежно від теми уроку. Так, піктограми ми ефективно використовуємо під час вивчення та закріплення часових понять: вчора, сьогодні, завтра; частини доби; дні тижня; пори року; місяці. 

C:\Users\Богдана\Desktop\Снимок2.JPG

Під час вивчення просторових понять:

C:\Users\Богдана\Desktop\Снимок4.JPG

Методику «ТАН-Содерберг» (метод глобального читання) ми використовуємо під час вивчення нових математичних понять:

Методику “Нумікон” ми використовуємо під час вивчення поняття “кількість”, під час ознайомлення з числами, порівняння чисел, вивчення складу числа та під час вивчення арифметичних дій над числами.




Що таке методика “Нумікон”?

«Нумікон» – це методика для формування математичних навичок у дітей, де застосовується мультисенсорний підхід і спеціальні набори наочно-практичного матеріалу. Якщо коротко, за допомогою методики «Нумікон» здійснюється візуалізація абстрактних чисел у вигляді патернів.  Навчання математики дітей із синдромом Дауна за допомогою методики «Нумікон» дає можливість задіяти їхні сильні сторони: візуальне сприймання та пам’ять,здатність навчатися практично, здатність навчатися за наслідуванням, здатність навчатися за аналогією. Щоб це було більш наочно, хочу запропонувати вам назвати ось це число:

C:\Users\Богдана\Desktop\9 китай.png

А зараз я продемонструю те саме число ось так:

C:\Users\Богдана\Desktop\9 с пикто.png

Тепер ви з упевненістю можете сказати, що це 9.


Що саме ви взяли з методики “Нумікон”?

У своїй роботі з «Нуміконом» ми використовували різнокольорові кілочки для вивчення основних кольорів і для формування поняття про кількість, білі дошки з пухирцями в поєднанні з кілочками – для орієнтування на площині, викладення послідовностей,  форми «Нумікону» – під час вивчення нумерації, складу чисел, арифметичних дій з числами, порівняння чисел; числову пряму – для засвоєння порядку чисел у числовому ряду.


Скільки сторінок по “Нумікону”?

Методика «Нумікон» допомагає візуалізувати абстрактні числа, робити їх реальними. Вона використана як основна для навчання математики дітей із синдромом Дауна і дітей з інтелектуальними порушеннями, оскільки сильна сторона дітей із синдромом – це здатність навчатися візуально і практично. Відповідно в посібниках усі теми, що передбачають роботу з числами, подаються за допомогою методики «Нумікон».


Що таке методика Тан-Содерберг?

Методика ТАН-Содерберг – голландська методика для розвитку мови і мовлення, говоріння в дітей з інтелектуальними порушеннями. У математиці застосовується для формування математичного словника та розвитку мовленнєвої активності учнів.


Як використовувати піктограми разом з посібниками?

Піктограми використовуються щодня для візуалізації розкладу уроків та позаурочних занять, для засвоєння шкільних правил, для підсилення розуміння інструкції до кожного завдання у зошиті «Практична математика», для формування математичного словника. 

Для зручності ми розмістили піктограми, що візуалізують математичні поняття та уявлення, на початку посібників у розділі «Словник».  Ці піктограми потрібно роздрукувати, за потреби збільшити, заламінувати та використовувати під час уроків та в центрах навчальної діяльності в другій половині дня. Піктограми можна використовувати для викладення послідовності, для вправи «Четвертий-зайвий», під час проведення ТАН-ігор.


Кому підходить підручник для 1 класу? Кому для 2? Як визначитись, який підручник (1 чи 2 клас) підходить моїй дитині?

Робочі зошити «Практична математика» 1 і 2 класи схвалено для використання у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Тому їх можна використовувати в роботі з учнями спеціальних та інклюзивних шкіл, ресурсних класів, а також з клієнтами центрів розвитку дитини та інклюзивно-ресурсних центрів, які мають синдром Дауна, аутизм тощо. Зошит стане у пригоді для вивчення математики учням з помірною розумовою відсталістю молодшого і середнього шкільного віку. Також цей зошит буде корисним для дітей дошкільного віку з метою підготовки до навчання в школі. Зазначу, що зошити складені на основі освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів з інтелектуальними порушеннями. 

Який зошит підходить моїй дитині? Це залежить від рівня знань, сформованих математичних уявлень і понять у вашої дитини. Якщо ваша дитина вільно орієнтується в часі, в просторі, знає дні тижня, властивості предметів, використовує ці поняття в побуті, в мовленні, знає числовий ряд 1-10, порівнює числа, знає склад числа, розв’язує прості задачі на знаходження суми та остачі, значить ви можете розпочинати працювати із зошитом для 2 класу.  

У посібниках матеріал подається системно, передбачається достатньо часу для формування тих чи інших понять, кожна наступна тема спирається на попередній матеріал. Відповідаючи на це запитання, ви реально маєте зважити готовність вашої дитини до роботи з певним посібником. Головне пам’ятати, що виконання завдань для дитини має бути в задоволення, вона повинна почуватися успішною і максимально самостійно працювати. Адже завдання подаються на основі принципу аналогії, що дає можливість впізнавати знайоме: числа, слова, інструкції тощо.


Як визначити рівень розвитку математичних здібностей дитини перед початком роботи з посібником? Які діагностичні методики чи анкети використовувати?

Ми використовували оціночні таблиці  Тетяни Мєдвєдєвої з посібника «Розвиток пізнавальної діяльності дітей із синдромом Дауна», складали свої карти спостережень на основі програми. Ми віддавали перевагу позитивній шкалі вимірювання.

Так, + – дитина має уявлення, навичка на етапі формування, працює під безпосереднім керівництвом;

++ – учень демонструє навичку з допомогою, відповідає з допомогою вчителем, повторюючи за ним, перебуває на етапі співвіднесення та вибору правильної відповіді; 

+++ – учень демонструє навичку з невеликою мірою допомоги або ж застосовує після нагадування; 

++++ – учень впевнено демонструє знання,  самостійно застосовує вміння і навички. 

На основі заповнення цієї карти робимо висновок про рівень наявних знань, умінь і навичок та плануємо наступний етап роботи.


Які додаткові дидактичні матеріали ви порадите використовувати разом з посібниками?

Використання будь-яких дидактичних матеріалів має передбачати досягнення поставлених цілей. Так, якщо ми говоримо про формування вміння орієнтуватися в часі, то для цього доцільно використовувати набір піктограм «Дні тижня», «Частини доби», «Пори року», таблиці «Вчора-сьогодні-завтра» з рухомою стрілкою, таблицю «Місяці року», перекидний календар для виставлення дати сьогоднішнього дня, картка з назвою даного місяця, таблицю «День народження та вік учнів» тощо. 

З досвіду скажу, що не варто перевантажувати дітей різноманітними дидактичними матеріалами. Потрібно знати міру, щоб сфокусувати увагу дітей на головному і допомогти їм засвоїти це головне. І ще одне – важливо, щоб все було в системі.


Які наочні засоби та інше приладдя варто застосовувати разом з посібником «Практична математика» для підсилення розуміння поданого матеріалу?

Власне, потрібно використовувати ті матеріали, які допомагають «оживити» сторінки посібників. А це значить, що доцільно створювати матеріали на основі змісту посібників для реалізації принципу комплексного підходу в навчанні. А саме: картки з числами, прикладами, схеми, таблиці, копії банкнот тощо або ж брати уже ті, що є, наприклад, ресурси “Нумікону” (кілочки, форми, білі дошки з пухирцями та схеми для накладання, числову Нумікон-пряму, Нумікон-пряму, рулетки, чарівний мішечок. За такого підходу ми створюємо додаткові, компенсаторні умови для дітей, щоб вони могли засвоювати той самий матеріал, але по-іншому – практично, маніпулюючи.


Що робити, якщо дитина відмовляється рахувати або займатися з посібником? Як мотивувати до вивчення математики?

Насамперед необхідно з’ясувати причину, чому дитина відмовляється виконувати розміщені в посібнику завдання. Можливо, в неї є негативний досвід. Найчастіше дитина відмовляється, якщо їй незрозуміло або складно. Зазвичай діти із синдромом Дауна бояться відчути неуспіх. У роботі з ними потрібно дотримуватися принципу безпомилкового навчання, суть якого полягає в попередженні можливих помилок учня. Тобто на кожному з кроків виконання завдання за необхідності підвести дитину чи підказати їй, щоб вона впоралася із завданням. Можливо, дитині важко сприймати завдання, якщо воно розміщене разом з іншими завданнями, тоді потрібно скопіювати завдання на окремий аркуш та за потреби збільшити його розмір. Трапляється так, що дитина добре маніпулює формами “Нумікону”, але відмовляється виконувати подібне завдання в зошиті. У цьому випадку під час виконання завдання в зошиті можна запропонувати дитині виконати маніпуляції з формами. Якщо дитина не розуміє інструкцію, необхідно розділити інструкцію на частини та показати зразок виконання. Зазвичай діти люблять гратися, тому краще пропонувати їм навчання в ігровій формі.

Поспівати математичну лічилку, застосовувати пальчикову гімнастику із віршиком-лічилкою, зробити математичну зарядку; грати в математичні ігри з формами Нумікону та розрізними картками, такі як: «Чарівний мішечок», «Рибалка», «Математичні макарони», «Кеглі», «Магазин» та ін.; грати в цифри вдома, на вулиці – рахувати природний матеріал, цукерки, печиво – все, що доступно по дорозі додому та вдома.


Якщо учень не може зосередитись, як мотивувати до роботи з матеріалами?

Для того, щоб учень зосередився, спочатку потрібно спробувати привернути його увагу хоча б до одного об’єкта та виконати одну дію з цим об’єктом. Після цього поступово збільшити кількість об’єктів та кількість дій. Головне в такій ситуації – не примушувати дитину та не дати їй привід маніпулювати дорослим. Із власного досвіду знаю, що дитина може довго концентруватися, коли їй цікаво. Тому найкраща мотивація – це знайти спосіб зацікавити дитину.

Можна застосувати метод переключення на інший вид діяльності, а потім повернутися до навчального матеріалу. Можна застосувати  метод заохочення – збирати камінчики у баночку чи клеїти смайлики на дошку, наклейки – у зошит, порахувати щось смачненьке та інші методичні прийоми заохочення.


Коли будуть посібники для наступних класів?

На сьогодні ми працюємо над створенням робочого зошита «Практична математика» для 3 класу. Плануємо також випускати посібники для 4 класу. 

А також готуємо навчально-методичний посібник «Компенсаторне навчання практичної математики дітей з інтелектуальними порушеннями», у якому ви зможете знайти відповіді на усі запитання, що виникатимуть у процесі роботи з робочими зошитами. Це свого роду методичний супровід навчання математики дітей з інтелектуальними порушеннями.


КУПИТИ ПОСІБНИКИ