Розберемося, що таке статева та гендерна ідентичність, і коли вона формується.

Статева ідентичність – це віднесення себе до певної біологічної статі.

Гендерна ідентичність – це віднесення себе до певної психологічної статі. Це більше про характер, поведінку і про те, чи ці риси характеру є жіночими чи чоловічими – фемінними або маскулінними. 

У нормі статева ідентичність формується до 3-4 років. Тобто дитина цього віку може розрізняти людей за статтю і відносити себе до чоловіків чи жінок.

Гендерна ідентичність у нормі формується у 5-7 років (у підлітковому віці це питання знову постає і підліток дає нові відповіді на нього). Тобто в цьому віці дитина «приміряє» на себе «чоловічі» та «жіночі» форми поведінки. Наприклад, дівчинка вбирається у мамині туфлі й сукні, а хлопчик може активно «допомагати» батьку щось майструвати/ремонтувати інструментами. Зазвичай батьки заохочують, підтримують такі способи поведінки дитини, які відповідають її біологічній статі – так і формується гендерна ідентичність.

Щодо осіб з розладами аутистичного спектра (РАС)

Статистично не підтверджено, що статева та гендерна ідентичність може бути порушена у зв’язку з аутизмом. Досить важко установити, чи людина з аутизмом відносить себе до певної статі. 

Адже методики, які доступні нам на сьогодні – це тести. А тести – це вербальний матеріал. Вони доступні дітям, підліткам, дорослим без порушень інтелектуального розвитку і тим, які володіють мовленням. Отже, пройти таке тестування можуть не всі особи з РАС, а тільки з високофункціональним аутизмом. 

Даних, що серед цих осіб спостерігаються труднощі статевої ідентифікації або гендерної ідентичності немає. І говорити щось про осіб з аутизмом із порушеннями розумового розвитку або тих, які не володіють мовленням, неможливо, оскільки це дуже складно дослідити.

Якщо у вас виникають сумніви, то варто проконсультуватись зі спеціалістом. Бажано, щоб це був психолог-сексолог. Якщо виникає питання статевої самоідентифікації, слід починати розмови про статеве виховання з початкового етапу.

Поясніть, що є дві статі, людей можна поділити на чоловіків і жінок. Запитайте, до якої статі себе відносить дитина?  

Такі бесіди варто проводити вербально, супроводжуючи візуальною підтримкою – картки, соціальні історії.

Можна починати говорити з дитиною про “атрибути” статі, про те, що видно ззовні. Наприклад, це можуть бути картинки, на яких дівчинка у сукні, а хлопчик у штанцях і футболці. Потім варто обговорити фізіологічні ознаки, що відрізняють чоловіків і жінок. Починати слід із зовнішніх ознак, наприклад: у чоловіків на обличчі росте волосся, а в жінок – ні, поступово переходячи до статевих ознак. Такий шлях може сприяти закріпленню статевої ідентичності.

Завантажити рекомендований список книжок (прим. ред.).

#підліток_РАС

Кандидат психологічних наук, психолог – Максимчук Марія 

Читати всі відповіді

В МАГАЗИН