Засоби ААК в корекційно-розвитковій роботі з дітьми з ООП

картинка статева та гендерна ідентичність дитини з РАС

Сучасні засоби ААК (альтернативної та аугментативної комунікації) допомагають людям, що за певних обставин не мають можливості висловлювати власні думки вербально, спілкуватися з оточуючими, розуміти інших людей та продукувати власні думки. Проте ідея АК не нова. Багато сторіч люди в різних країнах застосовували піктограми, символи та піктографію для комунікації. Люди, які мають розвинуте усне мовлення, також застосовують засоби АК у повсякденному житті, просто не помічають цього. Іконки зображень у смартфонах, планшетах і ноутбуках, символьні зображення для дорожніх знаків, схеми пересування в метро та на залізниці – усе це також піктографічні зображення, що візуалізують найважливішу інформацію.

Для навчання дітей з ООП піктограми почали застосовувати кілька десятиріч тому. Ще Н. А. Ветлугіна, П. Л. Гальперін, Д. Б. Ельконін, О. М. Леушина, М. М. Подд’яковий, С. Л. Рубінштейн та ін., спираючись на вчення Л. С. Виготського про наочність у навчанні, наголошували на важливості моделювання під час навчання дитини усному або писемному мовленню. Під моделюванням автори розуміли складання деталізованої схеми певного явища або події. Л. О. Венгер та Д. Б. Ельконін вважали, що наочне моделювання сприяє не лише збагаченню пасивного та активного словникового запасу дитини, але й розвитку мисленнєвих процесів, запам’ятовування, розвитку активності та самостійності щодо засвоєння інформації, що вивчається [1].

Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку застосування наочного відтворення схеми висловлювання є першою ланкою до осмислення та побудови фразової конструкції, як власної, так і почутої. За допомогою піктограм дитина отримує можливість спілкуватися навіть за відсутності розвинутих психічних процесів на певному рівні. Так, дитина, яка не може утримувати в пам’яті більше двох лексичних одиниць, маючи наочні підказки у вигляді піктограм, здатна будувати фрази з 2 та 3 слів. Це покращує рівень її мовленнєвих навичок, тренує мислення та процеси запам’ятовування вербальної інформації.

Ю. В. Галицька наголошує на тому, що потреба у спілкуванні не є вродженою. Комунікативний потяг є певним соціальним явищем, яке залежить від багатьох факторів: емоційний, когнітивний і психічний розвиток, мотивація до спілкування, умови виховання дитини. Більшість дітей, які внаслідок певних психофізичних порушень не мають налагодженої комунікації, відчувають труднощі у психічному, інтелектуальному, емоційному та мовленнєвому розвитку. Відсутність спілкування негативно впливає на психологічний стан дітей різного віку [2].

Діти з порушеннями емоційного розвитку, зокрема діти з РДА, часто мають викривлений мовленнєвий і комунікативний розвиток, що заважає налагодити спілкування як з дорослими, так і з однолітками. Застосовуючи візуальні підказки, набори послідовних дій та окремі піктограми, батьки та спеціалісти формують у дитини певну основу для розвитку комунікативної сфери. Допомагають зрозуміти оточуючі дитину явища та дії, формують елементарні мовленнєві навички.

Спілкуючись за допомогою піктограм або інших засобів АК, дитина уникає формування негативних поведінкових патернів. Замість крику, плачу, апатії або фізичних проявів агресії дитина може доступним для неї способом виразити свою думку, продемонструвати власне ставлення до певної дії або предмета, висловити протест або відмовитися від того, чого вона не хоче [3].

Залежно від віку та освітніх можливостей дитини засоби АК можуть використовуватися в кількох варіаціях:

  • як засіб, що повністю заміщує усне спілкування;
  • змішане використання усного мовлення та засобів АК;
  • як мотивація до розвитку комунікативних навичок та вербалізації.

Дослідження Галицької Ю. В. свідчать про ефективність засобів АК щодо підвищення мотивації до спілкування у дітей з інтелектуальними порушеннями. Автор зазначає, що використання піктограм у розвитку мовленнєвих навичок дає змогу уникнути мовно-корекційного тиску на дитину, що заохочує її до подальшого спілкування, сприяє подальшому формуванню мовленнєвих навичок та готує дитину до оволодіння усним мовленням. Важливим моментом, на якому наголошує науковець, є і те, що діти одразу навчаються вимовляти звуки правильно. Завдяки використанню засобів АК у дітей не формується викривлена звуковимова, отже, корекційний вплив спрямовано не на корегування, а на формування [3].

На думку О. Ф. Попової, піктограма є знаком, що відображає найважливіші упізнавані характеристики об’єкта, предмета, явища на яке він указує, найчастіше у схематичному вигляді. Відмінними характеристиками піктограм, що є важливими у роботі з дітьми з мовленнєвими порушеннями, виявляється те, що піктографічне письмо відтворює деякі одиниці сенсу – найпростіші інтернаціональні поняття, реальні (або прецедентні) предмети, явища, дії, значення яких передається за допомогою малюнка. Піктографічне письмо споріднене із системою невербальної комунікації, що допомагає на чуттєвому рівні розуміти мовлення [6].

Сучасні наукові дослідження доводять, що піктограми, як один із видів методу наочного моделювання, є ефективним способом задовольнити потребу дитини, яка не має розвинутого усного мовлення, у спілкуванні, розвиває вищі психічні функції, що позитивно впливає на результативність корекційної роботи та розвиток особистості дитини.

Система невербальних засобів спілкування передбачає формування логічного ланцюжка:

  1. Першочергове поняття «знак» (піктограма).
  2. Узагальнююче поняття.
  3. Закріплення навички самостійних дій з піктограмами.
  4. Самостійне орієнтування в системі знаків [5].

Таким чином, дитина не просто копіює схему фрази, яку пропонує дорослий, а навчається мислити, обмірковувати кожен свій крок, добирати необхідні поняття та слова, заповнювати певний мовленнєвий шаблон під постійним контролем свідомості. Навичка, яка для більшості людей з типовим психофізичним розвитком є автоматичною та несвідомою, для дітей з ООП має чітко регулюватися ззовні, і лише згодом переходити на рівень автоматизованих дій.

Засоби ААК здатні допомогти говорити навіть тим людям, які не мають жодного шансу на певному етапі висловитися вербалізовано. Піктограми допомагають оминути ізоляцію та емоційну депривацію людей з ООП через брак спілкування, підтримують мотивацію до комунікації та позитивно впливають на соціалізацію і дітей, і дорослих людей.

Література

  1. Вагнер К. Р. Моделирование как средство развития связной речи у детей с общим недоразвитием речи. Вестн. Шадрин. гос. пед. ин-та. 2016. № 1 (29). С. 1–6.
  2. Галецька Ю. В. Використання системи піктограм в процесі формування соціально-побутових навичок у дітей з помірною та важкою розумовою відсталістю. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. 2012. Вип. 19 (2). С. 47–54.
  3. Галецька Ю. В. До питання використання піктограм у корекційній роботі з розумово відсталими дошкільниками. Актуальні питання корекційної освіти. 2017. Вип. 9 (2). С. 38–47.
  4. Галецька Ю. В. Особливості використання піктограм в практиці спеціальних дошкільних закладів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19 : Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2013. Вип. 23. С. 33–35.
  5. Зюзина А. И., Сидорова И. И. Использование пиктограмм для развития связной речи дошкольников с общим недоразвитием речи. Теория и практика образования в современном мире: материалы VI Mеждунар. науч. конф. Санкт-Петербург, 2014. С. 103–105.
  6. Попова Е. Ф. Использование пиктограмм в формировании глагольного словаря у детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи III уровня. Особый ребенок: равные условия  – нестандартный подход: Методическое пособие. В 2 ч. Ч. 1 / Под. научн. ред. Брызжевой Н. В. 2016. С. 167–170.
  7. Самусева А. С. Логопедический подход к использованию пиктограмм при формировании у детей среднего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи предметного и глагольного словаря. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2019. № V3.

Маргарита Чайка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, аспірант кафедри психокорекційної педагогіки

За матеріалами Регіональної науково-практичної інтернет-конференції “Інклюзивний освітній простір: виклики сьогодення”, м. Житомир

Завантажити БЕЗКОШТОВНУ брошуру з АДК можна на сторінці після швидкої реєстрації.

Перейти до вмісту